Задерії Федір та Онисія

Федір та Онисія Задерії з дітьми Вірою та Антоном проживали на х. Михайлівка, неподалік м. Шумськ на Тернопільщині. У липні 1941 р. регіон окупували нацисти.

Узимку 1942 р., повертаючись лісом додому, Федір помітив у снігу пару маленьких постатей. Зупинивши коня, підійшов ближче й розгледів двох дуже змерзлих дівчаток. Вони були настільки виснажені, що не могли говорити й навіть заперечити, коли незнайомий чоловік пересадив їх у свої сани. Удома Федір передав знайдених дітей дружині. Онисія відразу зрозуміла, що то єврейки. Вона помила й нагодувала маленьких утікачок. На ранок діти змогли розповісти про себе. До війни вони з батьками проживали в м. Шумськ, із приходом німців їхню родину переселили до гетто. У серпні 1942 р. їхнього батька Герша Шпака та старшу сестру Лею стратили гітлерівці, згодом загинула мама Шпринка з новонародженим Йоселем.

12-річній Любі та 8-річній Соні пощастило врятуватися. Дівчатка блукали навколишніми селами. На певний час їх прихистила одна українська родина, але через погрози сусідів звідти довелося втікати. До того як на них натрапив у зимовому лісі Федір, діти три дні не їли, обморозили руки та ноги й подумки готувалися до найгіршого.

Люба залишалась у родині Задеріїв до вигнання нацистів у лютому 1944 р., а Соню прихистила сестра Онисії із сусіднього с. Сураж. Після війни сестри переїхали до Ізраїлю

У січні 2002 р. Яд Вашем визнав Федора та Онисію Задеріїв Праведниками народів світу.

/